фізичний

-а, -е.

1) Стос. до фізики (у 1 знач.), пов'язаний з нею. Фізичні досліди. || Признач. для вивчення фізики, для підготовки фахівців із фізики. Фізична лабораторія.

••

Фізи́чна геоло́гія — наука, що вивчає процеси, які змінюють склад і будову земної кори та рельєф земної поверхні.

Фізи́чне по́ле — особлива форма матерії, що здійснює взаємодію між частинками.

Фізи́чна хі́мія — наука, що вивчає хімічні явища методами фізики.

2) Стос. до будови, загальних властивостей та руху матерії.

••

Фізи́чна атмосфе́ра — одиниця виміру тиску, що відповідає атмосферному тискові.

Фізи́чний ма́ятник — тверде тіло, здатне здійснювати коливання навколо однієї нерухомої точки, що не збігається з центром його ваги.

3) Стос. до предметів і явищ матеріального світу; матеріально-відчутний, речовий.

••

Фізи́чне зно́шування основни́х фо́ндів ; Фізи́чний знос — утрата основними фондами споживчої вартості й первісних технічних властивостей, зумовлена використанням їх у процесі виробництва, а також під впливом атмосферних умов і т. ін.

4) Стос. до організму людини, до його будови, до зовнішнього вигляду людини. ||Пов'язаний зі станом організму, його відчуттями. || Пов'язаний із м'язовою діяльністю організму, його м'язовою силою. || Пов'язаний з яким-небудь діянням на тіло, організм.

••

Фізи́чна заря́дка — комплекс фізичних вправ, що їх виконують із метою оздоровлення організму.

Фізи́чна культу́ра — всебічне вдосконалення й загартування людського тіла за допомогою фізичних вправ із дотриманням правильного режиму в житті.

Фізи́чне вихова́ння — виховання з метою зміцнення здоров'я людини й правильного її розвитку.

5) Пов'язаний із природними, біологічними ознаками живого організму; не духовний.

6) Стос. до статевих зносин, пов'язаний із ними.